Там, у далекому минулому, на річках Рось і Роська жили слов’янські племена, які воювали між собою і, особливо, з племенами кочівників, пастухів – скотарів. В межах міста знайдено римські монети ІІ століття нашої ери, бронзовий кинджал ІІ століття до нашої ери та зброя сарматів І-ІІ століття нашої ери.
Заселяли нашу місцевість землеробські племена, які сіяли пшеницю, жито, ячмінь, просо; вирощували корів, свиней, овець, коней; займалися торгівлею. Згодом наша місцевість увійшла до складу тих земель, на яких сформувалась наймогутніша держава феодального ладу – Київська Русь. Міфи та слов’янські легенди розповідають нам, що раніше ( але вже в Слов’янські часи) Тетіїв називався Тимошнею. По даних науковців інституту АН України Тетіїв ( Тимошня) відомий з 1185 року. Назву міста пов’язують з іменем хана Тетія, взятого руськими в полон 1185 року. Вважають також, що назва міста могла піти від слов’янського слова “тета” ( західноукраїнське “тьотя”). Під час масової міграції українців із заходу на схід могло бути, що хутірець, де поселилась чиясь “тета,” родичі називали “ тетів.”
У 1240 році місто було повністю зруйновано татарами. Проте відроджувалось його обличчя, розвивались господарство, ремесла і торгівля. В 1606 році Тетієву було надано Магдебурзьке право, згідно якого впроваджувалось міське самоврядування, а міщанам надавались певні привілеї в ремісничо-промисловій та торговій сфері діяльності. Особливого розмаху набула дрібна торгівля, розквіт якої припав на кінець ХІХ- початку ХХ –століття.
Сьогодні місто Тетіїв красиве українське містечко з розвиненою промисловістю та двома сільськогосподарськими формуваннями на яких працюють чудові, працьовиті люди тетіївської землі.
